Петро Антонов

Мученик Петро Іванович Антонов народився 1872 року в станиці Каменська Донецької області. Служив офіцером у царській армії, потім псаломщиком. За «релігійну пропаганду» 1923 року був на рік позбавлений волі, за «антирадянську пропаганду» у 1930 році — засуджений до десяти років позбавлення волі та п’яти років позбавлення громадянських прав, у 1935 році невдало спробував втекти з ув’язнення, був засуджений до десяти років таборів і відправлений до Карлагу в Казахстані. Там Петро Іванович був знову заарештований 21 листопада 1937 року, звинувачений у «поширенні провокаційних чуток і власних пророцтв з релігійної точки зору про швидку загибель радянської влади». Винуватим себе сповідник не визнав. Він був засуджений до розстрілу, страчений 7 березня 1938 року і похований у безіменній могилі. Зарахований до лику святих новомучеників і сповідників Російських у серпні 2000 року на Архієрейському Соборі Російської Православної Церкви.