Петро чудотворець, Аргоський єпископ

Народився в Константинополі від богобоязнених батьків. Прийняв чернецтво, наслідуючи своїх батьків і братів, Павла та Діонісія. Ставши ченцем, проявив старанність у духовному житті, що привернуло увагу єпископа Миколая, який хотів рукоположити його, але він ухилився від цієї честі. Замість нього єпископ Миколай рукоположив його брата Павла на єпископа Коринфа. Преподобний Петро, ухиляючись від єпископства, врешті-решт прийняв його за наполегливими проханнями народу. Як єпископ, він дбав про бідних, годував сиріт і вдовиць, таємно подавав милостиню. У рік голоду він нагодував безліч нужденних, а одного разу, коли в посуді залишилося мало їжі, він побачив його повним, що вистачило на цілий рік. Він також зціляв одержимих, передбачав лиха і знав день своєї кончини. Досягнувши семидесятирічного віку, він відійшов до Господа, залишивши після себе безліч добрих справ. Після його смерті його гробниця випромінювала аромат, і він продовжував творити чудеса, зцілюючи хвороби та вигоняючи демонів.