Петро Григор'єв, пресвітер

Священномученик Петро Федорович Григор'єв народився в 1895 році в Курській губернії в дворянській родині. Закінчив Обоянську духовну семінарію першим учнем і за державний рахунок був відправлений до Петроградської духовної академії. Революційні події змусили перервати навчання і повернутися в Обоянь до матері. Одружившись, він у 1919 році був висвячений на священика. За час служіння в священному сані отець Петро набув широкої популярності серед віруючих і став об'єктом пильної уваги співробітників ОДПУ. 5 лютого 1930 року був заарештований вперше у себе на квартирі за «антирадянську і антиколгоспну агітацію». Віруючі, зібравши понад триста підписів, написали листа з проханням повернути отця Петра на парафію: «Отець Петро був доброю людиною, допомагав бідним і останню копійку віддавав незаможним. І для нас, віруючих, він є незамінним наставником. Ми просимо Окружне ГПУ зробити розпорядження про звільнення його з-під варти з віддачею його нам на наше поручительство». Слідство у справі отця Петра було припинено, і він був звільнений. У жовтні 1931 року заарештували майже всіх священиків Обояні «як учасників контрреволюційної церковно-монархічної організації», в тому числі і отця Петра, якого оголосили керівником цієї неіснуючої організації. Отця Петра засудили до 10 років концтаборів. У січні 1937 року батюшку перевели до Волголагу Ярославської області. З обвинувачення: «...у Волголазі серед ув'язнених проводив систематичну контрреволюційну агітацію та організацію колективного читання молитов, виконання релігійних обрядів, таких як: причастя, сповідь тощо». У вересні 1937 року трійкою при УНКВС СРСР по Ярославській області був засуджений до найвищої міри покарання — розстрілу. Розстріляний 23 вересня 1937 року у Волголазі. Похований на загальнотабірному кладовищі. Зарахований до лику святих новомучеників і сповідників Російських у серпні 2000 року на Архієрейському Соборі Російської Православної Церкви.