Петро (Мамонтов), ієромонах

Преподобний мученик Петро (в миру Павло Іванович Мамонтов) народився 7 червня 1880 року в селі Дединове Зарайського повіту Рязанської губернії в селянській родині. Закінчивши церковно-приходську школу, у 1893 році переїхав до Москви, але незабаром пішов до Спасо-Преображенського Гуслицького монастиря, де провів рік. У 1901 році був призваний на військову службу, але, прослуживши місяць, повернувся на завод, а в 1902 році остаточно пішов до монастиря. У 1908 році був прийнятий у братство монастиря, у 1912 році пострижений у мантію з іменем Петро, а в 1914 році рукоположений в ієродиякона. У Гуслицькому монастирі він перебував до його закриття в 1929 році. У 1930 році був направлений служити в Нікітську церкву в селі Биваліно. У 1933 році рукоположений в ієромонаха. 27 вересня 1937 року, в свято Воздвиження Хреста Господнього, звернувся до прихожан з проханням про допомогу на утримання священноначалия. На початку листопада 1937 року був арештований за фальшивими звинуваченнями в антирадянській агітації. 18 листопада 1937 року був ув'язнений у в'язниці міста Ногінська. 25 листопада трійка НКВД засудила його до розстрілу. Ієромонах Петро був розстріляний 2 грудня 1937 року і похований у безвісній загальній могилі на полігоні Бутово під Москвою.