Петро Попов, пресвітер

Священномученик Петро народився в 1895 році в селі Нікольське Ярославської губернії в сім'ї священника. Отримавши освіту в Ярославському духовному училищі та семінарії, він став священником у 1921 році. У 1931 році був заарештований за антирадянську агітацію та висланий до Казахстану. Після повернення в 1934 році продовжив служіння в храмі, залишаючись ревним проповідником. У своїх проповідях він закликав до віри та слідування Христу, засуджуючи безбожність і моральне розкладення суспільства. У 1936 році був заарештований за порушення радянських законів, пов'язаних із релігійною діяльністю. На допитах він стверджував, що не визнає безбожне життя і продовжував сповідувати християнські ідеали. 9 грудня 1936 року був засуджений до трьох років ув'язнення в виправно-трудовому таборі. Священник Петро помер 25 травня 1937 року в Орлово-Розовському таборі і був похований у безіменній могилі.