Петро Сахаровський, пресвітер

Священномученик Петро Іванович Сахаровський народився в 1876 році в Нижньому Новгороді в родині службовця канцелярії. Закінчив земське училище і три класи духовної семінарії, 10 років працював писарем при канцелярії вікарного архієрея, що розташовувалася у Вознесенському Печерському монастирі, служив псаломщиком при Троїцькій церкві на Сенній площі. Одружився, в родині народилося дві дочки. У 1901 році Петро Іванович був висвячений у сан диякона, з 1905 року паралельно служив вчителем співу і викладачем Закону Божого в церковно-парафіяльній школі, викладав на єпархіальних курсах для вчителів. У грудні 1918 року отець Петро прийняв сан священика і був направлений в село Давидково Горбатовського повіту, пізніше зведений в сан протоієрея. В кінці 1920-х років повернувся в Нижній Новгород, служив в Троїцькій Верхнепосадській церкві, після закриття якої служив в Спаській церкві. Неодноразово піддавався арештам і обшукам. Вночі 5 серпня 1937 року отця Петра заарештували, нібито як учасника горьковського філіалу церковно-фашистської диверсійно-терористичної організації. Звинуватили його в проведенні контрреволюційної агітації, вербуванні нових учасників, шпигунстві і засудили до розстрілу. Протоієрей Петро Сахаровський розстріляний 4 жовтня 1937 року і похований у загальній безіменній могилі. Зарахований до лику святих новомучеників і сповідників Російських в серпні 2000 року на Архієрейському Соборі Російської Православної Церкви. Дні пам'яті: 4 жовтня (21 вересня за ст. ст.), в Соборі святих Нижегородської митрополії і в Соборі новомучеників і сповідників Церкви Російської.