Петро Смородинцев, пресвітер

Святомученик Петро — Петро Семенович Смородінцев — народився у 1866 році; він вступив до Пермської духовної семінарії, але в 1880 році покинув 1 клас семінарії; у 1885 році Петро був призначений псаломщиком у храм на честь безсрібників Косми та Даміана в селі Юшковське Єкатеринбурзького повіту да Пермської губернії, а в 1899 році — висвячений у диякона в цьому храмі. 16 березня 1906 року диякон Петро був переведений до Вознесенської церкви у Верхньо-Уфалейському заводі Єкатеринбурзького повіту, а 12 квітня того ж року призначений дияконом до Свято-Троїцької церкви в селі Бруснятське того ж повіту. У 1908 році його висвятили на священика в храмі Різдва Пресвятої Богородиці в селі Краснополля Верхотурського повіту Пермської губернії. Отець Петро був людиною, яка володіла великими практичними здібностями, і його тоді захопили ідеї полегшення селянської праці та благоустрою селянського побуту. Він побудував у селі Юшковське парову млинницю, провів у будинки електрику, облаштував ремонтну майстерню, і в результаті село перетворилося майже на автономний промислово-сільськогосподарський комплекс, де селяни самі забезпечували себе майже всім необхідним. Отця Петра також цікавили питання матеріальної незалежності селян, і він поклав початок місцевому кооперативному руху та створив кредитне товариство, ставши його головою. Безліч обов’язків, що лежали в господарській сфері, зрештою повністю поглинали його час, це ста­ло несумісним із пастирським служінням, і в 1917 році він вийшов за штат. Про­те зали­шення Бо­жої служби його не влаштува­ло, і в 1918 ро­ці, неза­дов­го до свята Тро­ї­ці, він відповідно до свого прохання був призначений до храму Іоанна Предтечі в селі Кочневське. Отець Петро відслужив тут у саме свято та в День Святого Духа, а потім вирушив додому в село Юшковське, де жили його рідні, щоб передати всі справи щодо своїх мирських, господарських обов’язків. Приїхавши додому, він ледь встиг випити склянку чаю, як його заарештували червоногвардійці, що прийшли за ним, і відправили до Каслі. Прощаючись із рідними, він усіх благословив і сказав: «Живіть з Богом, а мені вже не доведеться бачитися з вами!» Сестра священика, яка була тут присутня, хотіла заперечити, але отець Петро впевнено підтвердив, що вони бачаться востаннє. Після приїзду до Каслі більшовики засудили його до розстрілу, і його разом із протоієреєм Олександром Миропольським відвезли за п’ятнадцять верст від Каслі та поблизу річки Горької, 23 червня 1918 року, розстріляний. Згодом, після приходу білих, його впізнали лише за підрясником: його голова була розбита на шматки сокирою або киркою, а на тілі виявлено дві вогнепальні рани. Священик Петро Смородінцев був похований у Каслях поруч з Успенським храмом разом із вбитими протоієреєм Олександром Міропольським та свя священиком Петром Бєляєвим.