Петро Соловйов, пресвітер

Священномученик Петро народився в 1871 році в селі Подлесна Слобода Рязанської губернії в родині псаломщика Тимофія Соловйова. Закінчивши Рязанську духовну семінарію, він одружився на Олександрі, дочці священика Стефана Кедрова. У 1896 році був рукоположений у сан священика і служив у храмі в селі Астанкіно, де став настоятелем і був возведений у сан протодиякона. Священик Петро виховав своїх дітей у любові до храму та сільської праці. У 1937 році почалися гоніння на Руську Православну Церкву. 2 вересня 1937 року він відмовився підписати державний кредит, заявивши, що радянська влада переслідує священнослужителів. 8 вересня 1937 року був арештований НКВД під час святкування іменин своєї онуки. На слідстві священик мужньо відстоював свої переконання, заперечуючи всі звинувачення в контрреволюційній діяльності. 10 жовтня 1937 року трійка НКВД засудила його до розстрілу. Протодиякон Петро Соловйов був розстріляний 13 жовтня 1937 року і похований у безвісній загальній могилі на полігоні Бутово під Москвою.