Петро Царапкін

Мученик Петро народився 10 грудня 1883 року в селі Бобошино Московської губернії в родині чоботаря Сергія Царапкіна. Закінчив церковно-приходську школу і, переїхавши до Москви, працював ретушером у фотографічних майстернях, присвячуючи свій вільний час церковному співу. Співав у хорі Данилового монастиря та в московських церквах. Після революції 1917 року влаштувався на завод «Іскра», залишаючись регентом і організатором хорів у храмах. У 1933 році був висланий з Москви за приналежність до Руської Православної Церкви і став псаломщиком у храмах Московської області.У березні 1937 року Патріархія направила його псаломщиком до храму великомучениці Параскеви в селі Туголес. 27 листопада 1937 року був арештований, на допитах себе винним не визнав. 5 грудня 1937 року трійка НКВД засудила його до десяти років ув'язнення в виправно-трудовому таборі, де він і помер. Протоієрей Георгій Колоколов був розстріляний 9 грудня, а протоієрей Назарій Грибков 11 грудня 1937 року на полігоні Бутово під Москвою, обидва поховані в безіменних спільних могилах.