Петро Успенський, пресвітер

Священномученик Петро народився в 1876 році в селі Алексєєвському Коломенського повіту Московської губернії в родині священнослужителя Василя Успенського. Закінчивши Духовну семінарію, у 1901 році був рукоположений у диякони, а в 1905 році — у священники до храму на честь Іоанна Предтечі в селі Івановському. Служив до 1929 року, коли через погіршення здоров'я пішов у відставку. У 1937 році повернувся до священницького служіння і був призначений до Миколаївської церкви в селі Федоскіно. Храм був закритий, і отець Петро намагався зібрати прихожан для реєстрації двадцятки, але отримав відмову від голови сільради. 26 листопада 1937 року його заарештували за звинуваченням в антирадянській агітації. На допиті священик заперечував звинувачення, стверджуючи, що його дії були спрямовані на виконання вимог влади. 2 грудня 1937 року трійка НКВД засудила його до десяти років ув'язнення в виправно-трудовому таборі. Отець Петро Успенський помер 12 березня 1938 року в Сусловському відділенні Сіблагу від паралічу серцевих м'язів і старечої слабкості. Місце поховання невідоме.