Платон (Йованович), Банялукський, єпископ

Цей великий ієрарх Православної Церкви Христової народився в 1874 році в Белграді. На хрещенні йому було дано ім'я Мілівоє. Він отримав виховання в домі своїх благочестивих батьків і закінчив духовну академію в Белграді, а потім у Москві. Будучи студентом, прийняв чернецтво з ім'ям Платон. Монах Платон духовно зростав під опікою архієрея Михайла, митрополита Сербського. Він займав високі посади в церковному та державному просвітництві, проявляючи себе як талановитий викладач і пастир. Його патріотизм особливо проявився під час Балканських війн і Першої світової війни, коли він активно допомагав бідним і сиротам. У 1931 році архімандрит Платон був обраний і хіротонізований у вікарного єпископа Сербського патріарха. Він вступив у боротьбу з Конкордатом і активно інформував громадськість про його згубність. У 1938 році став єпархіальним архієреєм Охридсько-Битольської єпархії, а наприкінці 1939 року – єпископом Банялукської єпархії. На початку Другої світової війни він усвідомив загрозу для народу і Церкви. У ніч на 6 травня 1941 року усташі арештували тяжко хворого владику і жорстоко катували його. Його тіло було знайдено і поховано на військовому кладовищі в Баня Луці, а пізніше перенесено до соборного храму. Священномученик до кінця залишився вірним Богові, Православ'ю та Сербії. Його страждання і мужність надихають віруючих, і він шанується як святий.