Порфирій (Гулевич), Симферопольський, єпископ

Єпископ Порфирій (в миру Полікарп Васильович Гулевич) народився 26 лютого 1864 року в селі Токарівка Подільської губернії в родині священника. У 1885 році закінчив Подільську духовну семінарію, а 22 жовтня 1886 року прийняв священний сан. З 1914 по 1928 рік був благочинним і настоятелем собору в місті Ольгополь, а також викладав закон Божий у місцевій гімназії. Після революції 1917 року об'єднав навколо себе тих, хто дбав про православну віру та Батьківщину, виступав проти оновленського руху та на захист Святійшого Патріарха Тихона. У 1927 році прийняв монаший постриг з ім'ям Порфирій. 25 червня 1928 року був рукоположений в єпископа Криворізького. З перших днів свого служіння здобув повагу та любов серед духовенства і мирян. 5 вересня 1930 року призначений вікарієм Одеської єпархії. 11 серпня 1931 року переведений на Кримську кафедру, де продовжував активно служити і дбати про паству. У 1932 році почав відкрито говорити про голод, що охопив південні області Росії та України. У 1933 році був арештований, але незабаром звільнений. Незважаючи на гоніння, продовжував служити і підтримувати вірних священників Патріаршої Церкви. 9 жовтня 1936 року знову арештований разом з десятьма священнослужителями. 1 січня 1937 року засуджений до п'яти років адміністративної висилки в Казахстан. У листопаді 1937 року знову арештований і звинувачений в антирадянській пропаганді. 1 грудня 1937 року був розстріляний. Місце поховання невідоме.