Праведні Яків і Іоанн Менюжські

Святі Іоан і Яків, отроки Менюжські, були дітьми благочестивих батьків Ісидора і Варвари, які жили в Новгородській губернії в XVI столітті. У дитинстві, коли старшому було 5 років, а молодшому - 3, вони загинули через необережний вчинок старшого брата, який, граючи, випадково вбив молодшого. Батьки, знайшовши молодшого сина мертвим, гірко плакали, а мати, заглянувши в піч, виявила старшого сина, який був цілий і неушкоджений від вогню. Господь, знаючи невинність дітей, прославив їх, і їхні тіла були вшановані як святі. Пізніше, після їх поховання, їхні домовини з'явилися, плаваючи на озері, що стало відомо місцевим жителям. Мисливці, заблукавши в лісі, побачили домовини і, помолившись святим, знайшли шлях додому. Повернувшись, священики і народ прийшли до озера і, виявивши домовини, вирішили перенести їх назад до церкви. Однак святі отроки з'явилися у сні і вказали на місце, де вони хотіли бути похованими, що і було виконано з почестями. Багато зцілень сталося біля їхніх мощей, і один монах на ім'я Макарій зцілився від важкої хвороби, молячись святим. Він вирішив відродити Менюжський монастир, що і було здійснено завдяки його зусиллям і допомозі віруючих. За час правління Іоанна і Петра Олексійовичів мощі святих були знайдені цілими і неушкодженими, і продовжують приносити зцілення всім, хто приходить з вірою. Пам'ять святих отроків Іоанна і Якова святкується 24 червня, в день їхньої кончини.