Преподобна Аполлінарія

Після смерті грецького царя Аркадія його син Феодосій залишився малим, восьмирічним хлопчиком і не міг керувати царством, тому брат Аркадія, імператор Гонорій, призначив анфіпата Анфемія опікуном. У Анфемія було дві дочки: молодша страждала від беса, а старша, Аполлінарія, прагнула до монашого життя. Вона відмовилася від шлюбу, бажаючи служити Богу, і попросила батьків привести черницю для навчання. Батьки, побачивши її непохитне бажання, погодилися і привели черницю. Отримавши освіту, Аполлінарія попросила відпустити її до Єрусалиму для поклоніння святим місцям. Батьки, не бажаючи розлучатися, зрештою погодилися, давши їй дари для подорожі. Прибувши до Єрусалиму, вона молилася і жертвувала на потреби монастирів. Потім, відвідавши святого Міну в Олександрії, вона відмовилася від почестей і роздала дари бідним. В Олександрії вона купила чоловічий монаший одяг і, таємно переодягнувшись, пішла в пустелю, де жила в молитві та пості, борючись з дияволом. Кілька років потому її сестра, одержима бесом, була відправлена до святих отців для зцілення. Аполлінарія, приховуючи своє справжнє ім'я, зцілила сестру, але диявол знову обманув царя, змусивши його повірити, що Дорофей (Аполлінарія) винен у падінні його дочки. Дорофей прийняв провину, і його привели до царя. Аполлінарія, бажаючи залишитися в таємниці, продовжувала жити серед отців, поки не прийшов час її відходу. Вона попросила, щоб її не мили після смерті. Коли вона преставилася, її істинна природа була відкритою, і всі прославили Бога за її святість. Братія поховала її з почестями, і від мощей її здійснювалися зцілення.