Преподобний Микита Сповідник, ігумен обителі Мідікійської

Никита Мидикійський (або Никита Ісповідник; близько 760, Віфінія — 3 квітня 824, Принцеві острови) — християнський святий, преподобний, ігумен Мидикійського монастиря. Народився в побожній родині, виховувався в церковному середовищі і змалку був відданий духовному життю. У 790 році став ієромонахом, а згодом очолив обитель, де братія зросла до ста ченців. Святий мав дар чудотворення: за його молитвами зцілювалися хворі та біснуваті. Під час іконоборчих гонінь за імператора Льва Вірменина Никита твердо захищав шанування ікон, за що був ув’язнений і засланий. Після короткого відступу він розкаявся і знову викривав єресь, зазнаючи нових ув’язнень, де підтримував вірних і звершував чудеса. Після звільнення оселився на одному з островів біля Константинополя. Помер там 3 квітня 824 року за правління імператора Михайла II, а його тіло з пошаною перенесли до Мидикійського монастиря.