Прокопій Попов, пресвітер

Священномученик Прокопій Михайлович Попов народився в 1864 році в родині священика. Закінчив духовне училище і духовну семінарію, працював інспектором Вологодського духовного училища. У січні 1886 року Прокопій Михайлович був висвячений на священика Троїцької церкви села Шолга (нині Кіровська область). Крім цього, в різні роки був законоучителем, депутатом з училищних справ, помічником, а потім благочинним Нікольського повіту Вологодської єпархії, опікуном земського училища. У 1917 році отець Прокопій був возведений у сан протоієрея. У квітні 1918 року на нього наклали негайну контрибуцію в 7 тисяч рублів як на представника експлуатуючого класу. 13 жовтня 1918 року отця Прокопія заарештував каральний загін за підозрою в контрреволюції. Того ж дня на очах у народу батюшку вбили двома пострілами біля виритої на полі ями. Перед смертю він помолився, попрощався з парафіянами і попросив у них пробачення з земним поклоном. Повернувшись обличчям на схід, батюшка знову помолився і вимовив: «Я готовий». Поховали його прямо на полі в ямі. Родичі наполегливо домагалися дозволу на перепоховання і, отримавши його, перенесли мощі батюшки на кладовище села Косково. Священномученик Прокопій зарахований до лику новомучеників і сповідників Російських в серпні 2000 року на Архієрейському Соборі Російської Православної Церкви. День пам'яті: 13 жовтня (30 вересня за ст. ст.), в Соборі Вологодських, в Соборі Вятських святих і в Соборі новомучеників і сповідників Церкви Руської.