Прокопій Сазавський, Чеський, ігумен

Преподобний Прокопій Сазавський був родом із села Хотун, слав’янин-богемец. З дитинства відзначався благочестям і вивчав слов’янську грамоту в домі батьків, дотримуючись правил віри, посіяних святим Мефодієм. Після закінчення навчання був рукоположений у священники і пішов у пустельне місце, де жив у печері, наслідуючи східним відшельникам. Під час полювання княжич Ульріх виявив відшельника і, спілкуючись з ним, погодився побудувати храм на честь святого Іоанна Предтечі. Так була заснована пустельна обитель на річці Сазаві. Під покровительством князя Ульріха, який став князем Чеським у 1012 році, обитель процвітала, і богослужіння в ній здійснювалося по-славянськи. Наступник Ульріха, князь Брячислав, також підтримував монастир, незважаючи на протидію латинян. Відчуваючи наближення кончини, святий передсказав братії, що помре через три дні, і передсказав швидке, але коротке гоніння. Преподобний Прокопій упокоївся на третій день, 16/29 вересня. У 1055 році сазавські монахи були звинувачені в єресі за використання слов’янського письма і вигнані з монастиря, але в 1061 році князь Вратислав повернув їх у рідну обитель.