Прискілла

Священномученик Маркел, Папа Римський, і святі мученики Сисиній та Киріак, диякони, Смарагд, Ларгій, Апроніан, Сатурнін, Папій і Мавр, воїни, Крикентіан та святі мучениці Прискилла, Лукіна і царівна Артемія постраждали в Римі під час гонінь Діоклетіана і Максиміана (284–305) та їхніх наступників — Галерія (305–311) і Максенція (305–312). 

Імператор Максиміан, який правив західною частиною Римської імперії, позбавив усіх християн військових звань і відправив на каторжні роботи. Один заможний християнин, Фрасон, почав передавати в’язням через християн Сисинія, Киріака, Смарагда і Ларгія їжу та одяг. Святий Папа Маркел дякував Фрасону за доброчинність, а Сисинія і Киріака висвятив у диякони. Незабаром під час надання допомоги в’язням Сисиній і Киріак були схоплені й відправлені на роботи. Вони виконували не лише свою норму, а й працювали за літнього в’язня Сатурніна, за що Максиміан віддав Сисинія на муки правителю області Лаодикію. Святого ув’язнили. 

Начальник в’язниці Апроніан викликав святого Сисинія на допит, але, побачивши, що його обличчя сяє Небесним світлом, увірував у Христа і охрестився, а потім, прийшовши разом із Сисинієм до святого Папи Маркела, прийняв Миропомазання. Звершивши літургію, святий Маркел причастив їх Святих Таїн. Того самого дня, 7 червня, святі Сисиній і Сатурнін у супроводі Апроніана постали перед Лаодикієм. Святий Апроніан сповідав, що він християнин, і був обезголовлений, а святі Сисиній і Сатурнін кинуті до в’язниці. 

Потім Лаодикій наказав привести їх до поганського храму і принести жертви. Святий Сатурнін сказав: «Нехай Господь перетворить на порох ідолів поганських!» Тієї ж миті триніжники, на яких курився фіміам перед ідолами, розплавилися. Побачивши це чудо, воїни Папій і Мавр сповідали Христа. Після тривалих катувань Сисиній і Сатурнін були обезголовлені, а Папій і Мавр ув’язнені, де молилися про просвічення їх святим Хрещенням. Господь допоміг їм здійснити це спасительне бажання. Вийшовши непоміченими з в’язниці, вони прийняли від святого Маркела Хрещення і повернулися до темниці.

На суді вони знову визнали себе християнами і померли від жахливих тортур. Їхні чесні тіла були поховані пресвітером Іоаном та Фрасоном.

Святих Киріака, Смарагда, Ларгія та інших в’язнів-християн продовжували виснажувати на роботах.

Царівна Артемія, молодша донька Діоклетіана, страждала на біснування. Дізнавшись про те, що святий в’язень Киріак зцілює недуги і виганяє бісів, імператор покликав його до хворої. Вигнавши біса, святий Киріак охрестив царівну. У нагороду за зцілення доньки імператор звільнив Киріака, Смарагда і Ларгія. Незабаром імператор відправив святого Киріака до Персії, щоб він зцілив доньку перського царя. Після повернення до Риму святий Киріак був схоплений за наказом імператора Галерія, зятя Діоклетіана, який зрікся влади. Галерій був дуже розгніваний на свого попередника за навернення до християнства царівни Артемії. Він наказав на ганьбу і посміховисько натовпу водити за своєю колісницею оголеного, закутого в кайдани святого Киріака.

Папа Маркел всенародно викрив імператора в жорстокості проти безвинних християн. Імператор наказав бити святого Папу палицями і зробити святителя Христового скотарем. Святі Киріак, Смарагд і Ларгій та ще один в’язень, Крикентіан, померли від катувань. Водночас були страчені і ті, хто перебував у темниці зі святим Киріаком, — царівна Артемія та ще 21 в’язень.

Святого Папу Маркела таємно звільнили римські клірики. Викопавши тіла святих мучеників Киріака, Смарагда і Ларгія, він поховав їх у маєтку двох християнок, Прискилли і Лукіни, в околицях Риму, перетворивши дім Лукіни на церкву.

Імператор Максенцій, що посів престол, наказав зруйнувати церкву і перетворити її на скотний двір, а святого Папу засудив до довічного догляду за худобою. Змучений голодом і холодом, виснажений смородом, святий Папа Маркел захворів і помер у 310 році.

Святі жінки Прискилла і Лукіна були з безчестям вигнані з Риму, а їхні маєтки розграбовані.