Пустельники Сирійські: Іоанн, Антиох, Антонин, Мойсей

З-поміж цих преподобних святий Іоанн знав преподобного Лімнея, який жив і подвизався в околицях селища Таргала; він був його учнем і у своєму подвижницькому житті наслідував його приклад. Знайшовши на березі річки один пагорб, відкритий з усіх боків для вітру й позбавлений будь-якої рослинності, він, не маючи жодного житла, провів на ньому у подвигах 25 років. Протягом усього цього часу він харчувався лише хлібом і сіллю, а одяг носив з овечої вовни, причому все його тіло було вкрите важкими залізними кайданами. Обтяжений ними та постійно обпалюваний пекучими променями сонця, він ніколи не заходив у тінь і ніколи не шукав прохолоди. Одного разу хтось із постійних відвідувачів преподобного посадив біля стежки, що вела до місця його перебування, мигдалеве дерево, але коли дерево виросло й почало кидати на нього тінь, то він наказав зрубати його, щоб ніде не було для нього прохолоди. Серед таких подвигів преподобний відійшов до Господа. Преподобний Мойсей запалав любов’ю до зразка подвижницького життя святого Іоанна і подвизався, подібно до нього, на вершині однієї гори, що височіла над селищем, яке називалося Рама. Преподобний Антіох, будучи вже у похилому віці, спорудив собі в одному пустельному місці огорожу і подвизався в ній також подвигами безпокривного життя; поруч із ним подвизався й преподобний Антонін, теж старець, і в усьому наслідував його: і в їжі, і в одязі, і в неспанні, а також у щоденних і всеношних молитвах. І ні похилий вік, ні старість, ні природні немочі цього віку не могли здолати преподобних у терплячому перенесенні всіх негараздів їхнього подвижницького життя. Вони подвизалися для вгоди Богу з такою ревністю, ніби відчували в собі юнацькі сили. Серед таких подвигів вони й віддали з миром свої душі Господу. У подвигах тілесного посту вони трудилися так само, як преподобний Іоанн