Серафим (Соболєв), архієпископ Богучарський

Ніколай Борисович Соболєв, майбутній архієпископ Серафим, народився 1 грудня 1881 року в Рязані в сім'ї купця Бориса Матвійовича Соболєва. У сім'ї було 12 дітей, семеро з яких померли в дитинстві та юності. Батько Ніколая переніс інсульт, і обстановка в сім'ї була просякнута духом молитви. Мати, Марія Миколаївна, хотіла, щоб син став священником. У 1894 році Ніколая прийняли до другого класу Рязанського духовного училища, потім він закінчив Рязанську духовну семінарію і в 1904 році вступив до Санкт-Петербурзької духовної академії. 26 січня 1908 року Ніколая постригли в монашество з ім'ям Серафим. У 1908 році він захистив дисертацію на кафедрі морального богослов'я і був удостоєний вченого ступеня кандидата богослов'я. З 1912 року ієромонах Серафим був призначений ректором Воронезької духовної семінарії. У 1915 році до семінарії була направлена комісія, яка залишила про неї сприятливий відгук. У березні 1918 року семінарію закрили, і Серафим переїхав до монастиря. У 1920 році його призначили ректором духовної семінарії в Симферополі, а 24 вересня 1920 року його рукоположили в єпископа Лубенського. У 1921 році він став настоятелем Свято-Ніколаївської церкви в Софії та управляючим російськими православними громадами в Болгарії. Архієпископ Серафим залишався на посаді до своєї смерті 26 лютого 1950 року. Його почитання почалося майже відразу після кончини, і безліч випадків посмертної молитвеної допомоги пов'язано з зціленнями та даруванням дітей. 3 лютого 2016 року на п'ятому пленарному засіданні Святого Архієрейського Собору було прийнято рішення про прославлення архієпископа Богучарського Серафима в лику святих.