Сергій Гусев, пресвітер

Священномученик Сергій Петрович Гусєв народився 1886 року в селі Горбасьєво Завідівського повіту Тверської губернії в родині священика. Закінчив єпархіальне училище іконопису. У 1914 році був відправлений на фронт, а в 1918 році мобілізований до Червоної армії і служив на Кавказі. У 1921 році Сергій Петрович був демобілізований і став служити псаломщиком у Троїцькій церкві села Бірево Клинського району Московської області. У 1922 році висвячений у диякона до Троїцької церкви. У 1927 році був переведений до храму Воскресіння Словущого Ніколо-Железовського погосту Клинського району Московської області. У 1934 році висвячений у священика і призначений настоятелем цього храму. У 1937 році співробітники НКВС почали збирати відомості для арешту священнослужителя. На підставі показань лжесвідків та підписаних під примусом протоколів отця Сергія було заарештовано. Його ув’язнили в Таганській в’язниці в Москві й протягом п’яти днів безперервно допитували, звинувачуючи в контрреволюційній діяльності. Усі завідомо неправдиві звинувачення священик категорично відкинув. Не маючи сил зламати волю сповідника, войовничі безбожники засудили його до розстрілу. Священномученик Сергій Гусєв був розстріляний 31 жовтня 1937 року і похований у безіменній загальній могилі на полігоні Бутово під Москвою. Зарахований до лику святих новомучеників і сповідників Російських 25 березня 2004 року постановою Священного Синоду Російської Православної Церкви.