Сергій Махаєв, пресвітер

Святомученик Сергій народився 6 вересня 1874 року в родині священника Костянтина Георгійовича Махаєва в селі Усово Московського повіту. Духовну освіту отримав у Вифанській Духовній семінарії, закінчивши її в 1895 році. Служив псаломщиком у церкві святителя Миколая Чудотворця в Кошелях, проявляючи себе як педагог і ревний проповідник. У 1900 році був призначений священиком у церкву Іверської ікони Божої Матері, де служив дев’ятнадцять років. Вів педагогічну діяльність, навчаючи дітей Закону Божому та готуючи сестер милосердя до служіння. У 1915 році був нагороджений каміловкою за труди на користь Православного Палестинського Товариства, а в 1917 році – золотим наперсним хрестом. Після Жовтневої революції продовжував служити в Іверському храмі, потім працював у Юридичному відділі Замоскворецького Совдепу. У 1919 році став настоятелем храму святих апостолів Петра і Павла на Великій Якиманці. У 1920 році був возведений у сан протодиякона. У 1922 році був арештований за підозрою в навчанні дітей Закону Божому, але був звільнений. У 1937 році був призначений настоятелем Богоявленського собору в місті Ногінськ. У листопаді 1937 року був арештований і звинувачений у контрреволюційній агітації. 25 листопада 1937 року трійка НКВД засудила його до розстрілу. Розстріляний 2 грудня 1937 року і похований у безіменній могилі на полігоні Бутово під Москвою.