Сергій Покровський, пресвітер

Священномученик Сергій Миколайович Покровський народився 1880 року в селі Буриново Калузької губернії в родині псаломщика. Закінчив Калузьку духовну семінарію і працював вчителем у селі Коренево Жиздринського повіту. У 1905 році він вступив до партії есерів і розпочав активну пропаганду: поширював есерівську літературу, влаштовував бесіди та просвітницькі вистави. У 1907 році Сергій Миколайович був висвячений на священика до храму села Касьяново Козельського повіту Калузької губернії. Він вийшов з партії есерів і присвятив життя служінню Богу. Незабаром його перевели до села Микитське Мединського повіту Калузької губернії та висвятили на протоієрея. Під час гонінь на Церкву отця Сергія почали примушувати відмовитися від сану, обіцяючи натомість зберегти життя, але він не погодився. 15 серпня 1937 року протоієрей Сергій був заарештований і поміщений у в'язницю в місті Медин. Його звинувачували в контрреволюційній діяльності та антиколгоспній агітації, а колишнє членство в партії есерів ускладнювало становище. Незважаючи на небезпеку бути звинуваченими у співчутті «ворогу», парафіяни, які полюбили отця Сергія, допомагали його дітям-сиротам. Вони приносили їм продукти, найчастіше потайки, вночі, рятуючи від голодної смерті. Трійка НКВС засудила отця Сергія до розстрілу. Протоієрей Сергій Покровський розстріляний 1 листопада 1937 року і похований у безіменній могилі. Зарахований до лику святих новомучеників і сповідників Російських 6 жовтня 2001 року визначенням Священного Синоду Російської Православної Церкви.