Сергій (Шеїн), архімандрит

Священномученик архімандрит Сергій (в світі Василь Павлович Шейн) народився 30 грудня 1870 року в селі Колпна Тульської губернії. У святому Хрещенні був названий на честь Святителя Василя Великого. Він був десятою дитиною в родині колезького секретаря Павла Васильовича Шеїна та його дружини Наталії Акімівни. Виховання юнака було пронизане духом церковності. У 1893 році Василь Павлович закінчив Училище Правознавства і обіймав відповідальні посади, включаючи членство в Державній Думі IV скликання. Будучи переконаним монархістом, він приєднався до фракції націоналістів і працював у Комісії з церковних справ. У 1917–1918 роках він входив до складу Секретаріату Святого Собору Православної Російської Церкви. 30 серпня 1920 року прийняв постриг з ім'ям Сергій. Незабаром став настоятелем Патріаршого Троїцького подвір'я в Петрограді. 10 червня 1922 року в Петрограді розпочався «обвинувачувальний процес у справі про опір вилученню церковних цінностей». Отець Сергій був звинувачений у членстві в Товаристві Православних приходів. Його провина ускладнювалася дворянським походженням і вищою освітою. Під час процесу він проявив внутрішню гідність і щирість, не приховуючи своїх націоналістичних переконань. Його останні слова перед розстрілом були: «Я не боюся нікого — тільки самого себе». 5 липня було оголошено вирок, за яким він був засуджений до розстрілу. В ніч на 31 липня 1922 року його розстріляли на околиці Петрограда. Прославлений новомучеником у 1992 році на Архієрейському соборі Руської Православної Церкви.