Сергій (Сорокін), ієромонах

Микола Іванович Сорокін народився 1900 року в місті Скопіні Рязанської губернії в родині бляхаря. З дитинства батьки прищеплювали йому та його трьом сестрам любов до Бога, храму та молитви. Микола обрав шлях чернецтва, присвятивши себе духовному служінню. У 1918 році, з благословення батьків, він вступив до Пронського Спасо-Преображенського монастиря в Скопіні, але через шість місяців монастир був закритий владою, і Микола повернувся додому. Незабаром його призвали до Червоної армії, де він служив солдатом три з половиною роки. Після закінчення військової служби в 1922 році Микола вирушив до Нового Афону в Абхазії, де прийняв чернечий постриг з ім'ям Сергій на честь преподобного Сергія Радонезького. Однак і цей монастир був закритий у 1924 році. Після закриття монастиря багато ченців оселилися в долині Псху неподалік від Нового Афону. У 1928 році чернець Сергій повернувся до Рязанської губернії, де був висвячений на ієромонаха архієпископом Рязанським і Шацьким Ювеналієм (Масловським). Отець Сергій був направлений служити до Троїцької церкви села Запольє Спаського повіту Рязанської області, де замінив репресованого протоієрея Василія Мрежина. Архієпископ Ювеналій рекомендував молодому пастирю звертатися за порадами до ігумена Філарета (Пряхіна), який подвизався в сусідній парафії села Срезнево. Отець Сергій був радий знову опинитися під духовним керівництвом старця, якого він знав ще з Пронського монастиря. Парафіяни полюбили отця Сергія за його щирість, сердечну чистоту і прагнення допомагати нужденним. Він часто проводив час у отця Філарета, де утворився таємний монастир, що став притулком для гнаних ченців і черниць. Незважаючи на утиски влади, отець Сергій посилював молитви, влаштовував урочисті богослужіння та хресні ходи селом. У 1931 році був заарештований ігумен Філарет, а потім ієромонах Сергій разом із ще 38 особами у справі «філаретівців». Його засудили до трьох років виправно-трудових таборів, які він відбував у Медвеж'єгорську в Карелії. Після звільнення наприкінці 1934 року отець Сергій повернувся до Рязані й був направлений служити в село Срезнево, де продовжив справу ігумена Філарета. Він ревно виконував пастирське служіння, приваблюючи безліч віруючих своїми проповідями, богослужіннями та хресними ходами. Біля храму знову оселилися черниці із закритих монастирів. У 1937 році ієромонах Сергій був заарештований за критику політики партії та уряду. 23 грудня 1937 року його розстріляли, і він став мучеником за віру.