Сергій Успенський, пресвітер

Священномученик Сергій Михайлович Успенський народився в місті Можайську Московської губернії в 1878 році в родині спадкового священика. Навчався в Донському і Заіконоспаському духовних училищах Москви, закінчив Московську духовну семінарію, в якій потім 4 роки працював наглядачем. Сергій Михайлович мав дуже гарний голос і артистичні здібності. У 1900 році він був прийнятий без конкурсу солістом Великого театру, проте духовне життя його приваблювало більше. З 1901 року Сергій Михайлович почав служити псаломщиком у храмі святителя Климента Римського на П'ятницькій вулиці в Москві. Одружився, в родині народилося троє дітей. У 1904 році Сергій Михайлович був висвячений в сан диякона до московського храму Покрови Богородиці на Лищиковій горі. У 1910 році він був переведений до храму в ім'я ікони Божої Матері «Неопалима Купина». У 1917 році отця Сергія возвели в сан протодиякона, а в серпні 1920 року висвятили в священики. За ревне служіння Церкві в 1924 році отець Сергій був возведений в сан протоієрея і призначений настоятелем храму, в якому він служив. Храм був повністю знищений в 1929 році. Отець Сергій був переведений до храму Спаса Преображення на Пісках, який був закритий в 1933 році. Отцю Сергію довелося перейти до церкви «Миколи-на-Щепах» в районі Смоленської площі, яка теж була закрита в 1934 році. В кінці січня 1933 року отця Сергія перед пізньою літургією запросили причащати хворого. Після виходу з храму його посадили в машину і відвезли на Луб'янку разом зі Святими Дарами і наперсним хрестом. Священика звинуватили в тому, що він «член контрреволюційної організації християнської молоді, учасник нелегальних зібрань», займається антирадянською агітацією. Отця Сергія засудили до 3 років заслання в Північний край. Відбував заслання в Каргополі, а потім у Вологді. Через рік отець Сергій був звільнений через хворобу, але йому було заборонено проживання в 6 центральних областях. Після звільнення перебував за штатом через хворобу і жив у Можайську на утриманні сина. 30 листопада 1937 року отця Сергія повторно заарештували за звинуваченням у «ворожій ставленні до радянської влади і контрреволюційній діяльності» і засудили до найвищої міри покарання. 19 грудня 1937 року, в день пам'яті святителя Миколая, протоієрей Сергій був розстріляний на Бутовському полігоні. Прилучений до лику святих новомучеників і сповідників Російських 7 жовтня 2002 року визначенням Священного Синоду Російської Православної Церкви.