Словенська ікона Божої Матері
Запалити свічку
Зараз горять свічки
Будьте першим, хто запалить свічку перед цим святим образом.
Подати записку
Піднесіть святому образу прикрасу на знак подяки за чудо або сповнення молитви.
Чудотворна Словенська ікона була дивним чином явлена 15 травня 1628 року жителю села Шерстнєво Галицького повіту Костромської губернії Титу Гаврилову.
За переказом, тяжко хворому, паралізованому й осліплому Титу явилася Пресвята Богородиця й повеліла йому піти до річки Словинки, що протікала в Куській волості, й у занедбаній церкві за престолом, під деревом, яке проросло крізь зруйновану покрівлю, знайти Її святу ікону.
Тит, отримавши повне зцілення, разом зі священником Євдокимом вирушив за вказаним шляхом. У селі Дороніно вони зустріли мисливця Іакинфа, який привів їх до старої церкви, що понад шістдесят років стояла в запустінні. Там, за престолом, вони знайшли прекрасний образ Богородиці, що сяяв небесним світлом. Тит залишився на місці явлення ікони й згодом прийняв чернецтво. Від образу почали відбуватися численні чудеса.
У 1635 році за наказом царя Михайла Федоровича Романова та благословення патріарха Філарета на місці явлення було засновано чоловічий монастир — Словенську пустинь, яка існувала до 1764 року. Після її закриття ікону перенесли до сільського храму (нині село Словинка Антроповського району Костромської області).
У 1806 році поруч із дерев’яним храмом було збудовано кам’яний, а в 1892 році його перебудували у новий із трьома престолами: на честь Словенської ікони Божої Матері, святого Іоанна Хрестителя та преподобних Зосими й Савватія Соловецьких.