Софія Селівестрова, послушниця

Вона народилася 17 вересня 1871 року в селі Ізнаір Сердобського повіту Саратовської губернії в сім'ї селян. У дитинстві залишилася без матері і була віддана в притулок, де прожила до двадцяти років. Пізніше переїхала до Санкт-Петербурга, де вступила на службу і навчалася малюванню. У 1898 році познайомилася з черницею, що призвело до її послуху в Страстному монастирі в Москві, де вона навчала черниць малюванню. У 1921 році її позбавили виборчих прав за життя в монастирі. У 1926 році Страстний монастир був закритий, і вона з трьома черницями відремонтувала підвальне приміщення для проживання. У 1937 році, коли НКВД заарештувало черниць, їй вдалося уникнути арешту. У лютому 1938 року її заарештували за доносами свідків. На допиті вона заперечувала всі звинувачення в контрреволюційній агітації. 25 лютого Тройка НКВД засудила її до розстрілу за 'контрреволюційну агітацію.' Розстріляна 28 лютого 1938 року і похована в безіменній могилі на полігоні Бутово під Москвою. Причислена до лику святих новомучеників російських постановою Святого Синоду 22 лютого 2001 року для загальноцерковного почитання.