Страстотерпці цар Миколай II, цариця Олександра, царевич Алексій, великі князівни Ольга, Татіана, Марія і Анастасія

Майбутній імператор Микола II Романов народився 6(19) травня 1868 року. Його виховання було полувоєнним, з акцентом на скромний побут і православне благочестя. У 1894 році, після смерті батька, він вступив на престол і одружився на принцесі Алікс, яка отримала ім'я Олександра Федорівна. У них народилося п'ятеро дітей: Ольга, Тетяна, Марія, Анастасія та спадкоємець Олексій. Государ виховував дітей у дусі православної віри, активно беручи участь у церковному житті, відкриваючи монастирі та церкви, і прагнучи до канонізації святих. Глибока віра зближувала його з народом, і він проявляв терпимість до інших релігій. Микола II вважав служіння Царю священним обов'язком, спираючись на релігійно-моральні переконання. З початком Першої світової війни він був з армією, а імператриця і дочки стали сестрами милосердя. Проте, незважаючи на особисті зусилля, царська сім'я зіткнулася з опозицією та труднощами, що призвело до змови проти Миколи II. 2 березня 1917 року він підписав відречення від престолу, після чого сім'я була арештована. У засланні вони зберігали молитву і релігійність, незважаючи на приниження. 26 квітня 1918 року царську сім'ю перевезли до Єкатеринбурга, де 16 липня отримали наказ про розстріл. У ніч з 16 на 17 липня їх розстріляли, а тіла знищили. З моменту їх загибелі багато почали шанувати їх як святих мучеників. У серпні 2000 року на Ювілейному Архієрейському соборі Руської православної церкви Микола II, Олександра Федорівна та їхні діти були канонізовані як святі страстотерпці, пам'ять яких святкується 17 липня.