Святі Благовірні князі Василій і Костянтин Ярославські

Святі благовірні князі Василь і Константин були синами першого князя Ярославського Всеволода Константиновича. У 1238 році, під час нашестя монголо-татар, вони втратили батька та старшого брата Василька Ростовського. Василь, ставши князем, укріплював дух підданих і відновлював храми, зруйновані ворогами. У 1239 році він вирушив в Орду для отримання підтвердження на Ярославське князівство і був відпущений з честю. Пізніше, у 1245 році, він одружився на княжні Ксенії, у них народилася дочка Марія і син Василь, який помер у немовлятку. У 1249 році, після хвороби, князь Василь відійшов у вічність і був похований в Успенському соборі в Ярославлі. Його брат Константин прийняв правління і, борючись з монголо-татарами, загинув у битві 3 липня 1257 року. Його тіло також було поховане в Успенській церкві. У 1501 році, під час пожежі, були знайдені нетлінні мощі князів. За проханням народу їх перенесли в новий храм, збудований за указом великого князя Івана III. Мощі були знову перенесені в Успенський собор, де зберігаються в особливій гробниці. Пам'ять святих князів Василя і Константина святкується двічі на рік: 3/16 липня – в день битви на горі Туговій, і 8/21 червня – в день виявлення їх мощей.