Силуан Афонський

Преподобний Силуан Афонський (в світі - Симеон) народився в 1866 році в Тамбовській губернії в благочестивій сім'ї селянина Івана Антонова. З юності він бажав прийняти постриг, але батько наполягав на військовій службі. В армії він проявив дар мудрої поради. Незадовго до закінчення служби в Санкт-Петербурзі, він залишив записку отцю Іоанну Кронштадтському з проханням помолитися про його бажання стати монахом. Восени 1892 року Симеон прибув на Святу Гору і став послушником у Руському Пантелеймонівському монастирі. Він жив в атмосфері афонської духовної традиції, присвячуючи дні молитві, богослужінням, посту і праці. Його послух включав важку працю на млині, обов'язки економа і управління майстернями. У 1896 році його постригли в мантію з ім'ям Силуан, а в 1911 році - в схиму. Проживши сорок шість років в обителі, він не прагнув до затвору, зберігаючи ум і серце від світських помислів. Його життя було серцевою молитвою "до великих сліз", і він досяг духовного стану, що дозволяв йому провидіти майбутнє і закликати до покаяння. Преподобний упокоївся 11 вересня 1938 року. У 1988 році він був канонізований Константинопольською Православною Церквою, а в 1991 році - Руською Православною Церквою. Паломники приходили поклонитися його чесній голові, вірячи в його молитвене предстательство. Його писання про християнське життя і монаше ділання здобули популярність і були перекладені на багато мов.