Татіана Єгорова

Тетяна Прокопівна Єгорова народилася 15 січня 1879 року в селі Гібліци Касимовського повіту Рязанської губернії в незаможній селянській родині. Навчитися грамоти їй так і не довелося, але до революції разом із батьками та чоловіком займалася торгівлею мануфактурою. Її чоловік, Василій Анісімович, та двоє синів, Іван і Федір, поїхали на заробітки до Москви. Приводом до їхнього від’їзду стало те, що в 1932 році за невиконання «твердого завдання» продовольчого податку все господарство Єгорових було конфісковано, а їх виключено з колгоспу. Сільською радою та обвинувальним висновком у слідчій справі Тетяна Прокопівна характеризується як «активна церковниця». Її заарештували 6 листопада 1937 року. Слідство марно намагалося переконати Тетяну Прокоп’єву в тому, що вона є активною учасницею контрреволюційної повстанської організації. Дуже характерною є остання відповідь на допит цієї вже немолодої, 58-річної селянки, яка все життя була вірна Богу й Церкві та увінчала християнський життєвий шлях мученицьким вінцем: «Ще раз повторюю, що в організації я не була і серед населення контрреволюційну агітацію не вела, а також про­во­ка­цій­них чуток про війну та про загибе­ль Со­ввла­сті нікому не роз­по­ві­дала. Ісус терпів, і я теж буду терпіти й зносити, до всього готова». «Трійка» УНКВД по Рязанській області постановою від 6 грудня 1937 року засудило Тетяну Прокопівну Єгорову до роз розстрілу за ст. 58 п. 10-11.