Трифон

Преподобний Трифон Печензький, Кольський

У миру Митрофан, народився в Новгородській губернії в сім’ї священника. Благочестиві батьки виховували сина у страху Божому. З ранніх літ Трифон вирішив присвятити своє життя апостольським подвигам і йти з проповіддю Христа до язичників-лопарів, про життя яких дізнався з розповідей рибопромисловців.

Одного разу під час молитви в лісі він почув голос: «Трифоне, тебе чекає земля необжита і спрагла». Покинувши батьківський дім, святий вирушив на Кольський півострів і зупинився на березі ріки Печенги, де мешкали лопарі. Там він почав вести з ними торгівлю. Спершу святий ознайомився з язичницькими віруваннями аборигенів і вивчив їхню мову, а потім став проповідувати їм віру Христову. Лопарі зустрічали слова святого з настороженим недовір’ям. Проповіднику довелося подолати багато труднощів, перенести гоніння і навіть побої. Але поступово мудрим, лагідним словом і кроткістю він зміг багатьох навернути до Христа.

З благословення Новгородського архієпископа Макарія преподобний Трифон разом із блаженним Феодоритом та ієромонахом Ілією влаштував для новонавернених храм, а для ревнителів чернечого життя заснував Троїцький Печензький монастир «біля холодного моря, на Мурманському кордоні» у 1532 році. Іван Грозний допоміг йому і щедро наділив монастир святого.

Просвітитель лопарів упокоївся в глибокій старості у 1583 році, проживши на Печензі майже 60 років. Місцеве святкування було встановлене невдовзі після його кончини.

У 1589 році шведи зруйнували Печензький монастир. Згодом, за наказом царя Феодора Івановича, монастир було перенесено на Колу. На місці зруйнованого монастиря поставили церкву на честь преподобного Трифона, а над могилою святого збудували храм Стрітення Господнього.

Святий Трифон не раз приходив на допомогу мореплавцям, які гинули й з вірою призивали його ім’я.