Триста мучеників, що в горах Дудикваті і Папаті (Турція) постраждалі

Триста грузинських мучеників, відомих як Лазькі, Папатські або Дудікватські, — це святі Грузинської Православної Церкви, які постраждали за віру у другій половині XVII століття в історичній провінції Чанеті (Лазеті, Лазістан), на території сучасних турецьких ілів Артвін, Різе та Трабзон. У XVII столітті Чанеті, етнічно грузинська територія, перебувала під владою Османської імперії. Лази, одна з грузинських народностей, сповідували православ’я, але стикалися із систематичним тиском османської влади, яка прагнула ісламізувати регіон. Згідно з переказами, у середині або другій половині XVII століття османська влада організувала репресії проти християн Чанеті. Лази, включаючи мирян, священиків і ченців сусіднього монастиря, були поставлені перед вибором: прийняти іслам або померти. Триста осіб, натхненні вірою, відмовилися зректися Христа. Їхня страта була жорстокою: мучеників обезголовили, тіла скинули в море, а голови насадили на палі й виставили в селах, щоб залякати інших християн. Гора Дудиквати, ймовірно, стала місцем масової страти мирян, а Папаті — місцем загибелі священнослужителів і ченців. Назви гір Дудиквати та Папаті, розташованих поблизу села Есенкиї (Абуісла), є ключовим свідченням трагедії. Лазьке слово «Дудиквати» перекладається як «відрубування голови», що відповідає опису страти. «Папаті» вказує на загибель духовенства, оскільки «папа» лазькою мовою означає священика або ченця. Ці топоніми, що збереглися до XX століття, підтверджують місце подій та їхнє значення для місцевої християнської громади. Цей мученицький подвиг включено до православного календаря як приклад вірності Христу в умовах гонінь.