Тихон (Бузов), архімандрит

Святий Тихон народився 16 вересня 1873 року в селі Шонгуте, Тетюшського району Казанської губернії, в родині селянина Петра Бузова. При хрещенні його назвали Йосифом. У 18 років він пішов до Седмозерної Богородичної Вознесенської чоловічої пустелі, де був прийнятий у число послушників. У 1901 році він прийняв чернечий постриг з ім'ям Тихон і незабаром був рукоположений у ієромонахи. У 1905 році, під час революційних заворушень, його вислали до Троїцького Чебоксарського монастиря, де він служив псаломщиком. З 1910 по 1914 рік служив при архієрейському домі в Архангельську і слухав місіонерські курси в Уфі. У 1914 році його перевели до Донського монастиря в Москві, а в 1924 році він був підвищений до ігумена, а в 1926 році — до архімандрита. 15 листопада 1927 року його заарештувало ОГПУ і ув'язнили в Бутирську в'язницю. 9 січня 1928 року слідство було завершено, а 27 січня 1928 року архімандрит Тихон був засуджений до заслання на три роки. Місцем заслання він обрав Казань, де служив позаштатним священиком і працював на наймі. 23 травня 1933 року його призначили митрополитом Сергієм до Покровського храму в селі Ільмяни Московської області. 27 листопада 1937 року його заарештували і ув'язнили в Таганську в'язницю в Москві. 5 грудня 1937 року трійка НКВД засудила отця Тихона до розстрілу. Він був розстріляний 9 грудня 1937 року і похований у безіменній спільній могилі на полігоні Бутово під Москвою.