Тихін
Лухівській, Костромській прп.
Запалити свічку
Зараз горять свічки
Будьте першим, хто запалить свічку перед цим святим образом.
Подати записку
Піднесіть святому образу прикрасу на знак подяки за чудо або сповнення молитви.
Преподобний Тихін Луховській, Костромській (у світі Тимофій), народився в межах Литовського князівства і був там на військовій службі. 1482 року, не бажаючи приймати уніатство, він пішов з Литви до Росії. Святий роздав усе, що мав, прийняв постриг з ім'ям Тихін і пішов до Костромської єпархії, до Лухівських земель. Місто Лух було віддано тоді князю Феодору Бєльському, разом з яким преподобний Тихін прийшов із Литви. На березі в урочищі Копитівці преподобний Тихін поставив келію. Коли до нього в пустелю прийшли два ченці, Фотій і Герасим, преподобний заради них перейшов за три версти від Копитівки, на зручніше місце. Подвижники добували їжу працею рук своїх. Преподобний Тихін майстерно переписував книги, був добрим токарем. По смиренності він так і не прийняв священства. Помер преподобний Тихін 16 червня 1503 року, у такій бідності, що учні не знали, у чому його поховати. Але на їхню втіху Суздальський архієрей прислав подвижнику свитку, в якій його і зрадили землі. Незабаром після його смерті на місці його подвигів влаштувалася обитель на честь святителя Миколая Чудотворця.
У 1569 році при труні преподобного Тихона почали здійснюватися зцілення хворих, і його мощі були знайдені нетлінними (святкування 26 червня). Але ігумен Костянтин, який поставив їх поверх землі, був уражений сліпотою; отримавши прозріння, він приховав мощі преподобного землі. З того часу почалося шанування преподобного Тихона. Житіє його з описом 70-ти посмертних чудес було складено 1649 року.
Тихон Луховской, Костромской прп.: Преподобный Тихон, Луховской чудотворец
Прп. Тихон Луховской
Преподобный Тихон Луховской, Костромской (в миру Тимофей), родился в пределах Литовского княжества и был там на военной службе. В 1482 году, не желая принимать униатство, он ушел из Литвы в Россию. Святой раздал все, что имел, принял постриг с именем Тихон и удалился в Костромскую епархию, в Луховские земли. Город Лух был отдан тогда князю Феодору Бельскому, вместе с которым преподобный Тихон пришел из Литвы. На берегу в урочище Копытовке преподобный Тихон поставил келлию. Когда к нему в пустыню пришли два инока, Фотий и Герасим, преподобный ради них перешел за три версты от Копытовки, на более удобное место. Подвижники добывали пропитание трудами рук своих. Преподобный Тихон искусно переписывал книги, был хорошим токарем. По смирению он так и не принял священства. Скончался преподобный Тихон 16 июня 1503 года, в такой бедности, что ученики не знали, в чем его погребсти. Но к их утешению Суздальский архиерей прислал подвижнику свитку, в которой его и предали земле. Вскоре после его смерти на месте его подвигов устроилась обитель в честь святителя Николая Чудотворца.
В 1569 году при гробе преподобного Тихона начали совершаться исцеления больных, и его мощи были обретены нетленными (празднование 26 июня). Но игумен Константин, который поставил их поверх земли, был поражен слепотой; получив прозрение, он сокрыл мощи преподобного в земле. С того времени началось почитание преподобного Тихона. Житие его с описанием 70-ти посмертных чудес было составлено в 1649 году.