Вакх

Житія мучеників Сергія та Вакха Святих мучеників Сергія та Вакха імператор Максиміан (284–305) призначив на високі посади у війську, не знаючи про те, що вони є християнами. Недоброзичливці донесли Максиміану, що два його воєначальники не шанують язичницьких богів, а це вважалося державним злочином. Імператор, бажаючи впевнитись у справедливості доносу, наказав Сергію і Вакху принести жертву ідолам, але вони відповіли, що шанують Бога Єдиного і тільки Йому поклоняються. Максиміан наказав зняти з мучеників знаки їхнього військового сану, одягнути в жіночий одяг і водити містом із залізними обручами на шиї, в посміяння народу. Потім знову закликав Сергія і Вакха до себе і дружньо радив не спокушатися християнськими байками і звернутися до римських богів. Але святі були непохитними. Тоді імператор наказав відправити їх до правителя східної частини Сирії Антіоху, лютому ненависнику християн. Антіох отримав цю посаду за допомогою Сергія та Вакха. "Батьки і благодійники мої! – сказав він святим, – будьте милостиві не тільки до себе, а й до мене: я не хотів би зраджувати вас мукам". Святі мученики відповіли, що для них життя – Христос, а смерть за Нього – здобуття. Розгніваний Антіох наказав бити Вакха бичами без милосердя, і святий мученик відійшов до Господа. Сергія взули в залізні чоботи з набитими цвяхами і відвели на суд в інше місто, де він був усічений мечем (бл. 300 р.).