Варнава

Святий апостол Варнава (ім'я при народженні — Йосія) — один із найвидатніших сподвижників ранньої Церкви, що належав до числа 70-ти учнів Ісуса Христа. Він походив з родини левітів на Кіпрі. Бувши вірним послідовником, Варнава став основоположником та першим єпископом Кіпрської Православної Церкви. Також він заклав єпископську кафедру в італійському Медіолані (сучасний Мілан).

Після Вознесіння Господнього він продав свої землі, а виручені кошти поклав до ніг апостолів для допомоги нужденним. Його ім'я Варнава з арамейської перекладається як «Син Утіхи» (або «Син Пророцтва»).

Він відіграв ключову роль у тому, щоб громада Єрусалима прийняла колишнього гонителя християн — Савла (майбутнього Павла), коли всі інші боялися його.

Разом з Павлом Варнава проповідував у Малій Азії та на Кіпрі. Саме в Антіохії послідовники Христа вперше отримали назву християни. 

Окрім Кіпру, перекази свідчать про те, що він проповідував в Італії і був першим єпископом у Медіолані. 

Повернувшись на рідний Кіпр із проповіддю, він зіткнувся з лютим спротивом місцевих юдеїв. Близько 60–61 року н.е. його побили камінням у місті Саламін. 

Згідно з переданням, апостол Марко поховав мученика, а у 448 році його мощі були чудесно знайдені. Це стало підставою для визнання Кіпрською Церквою своєї незалежності (автокефалії).