Варнава (Надєждін), монах, Гермоген (Бояришнєв), Аркадій (Носков), Євфимій (Шаршилов), ченці, Маркел (Шаврін) і інші з ними

Преподобний Варлаам (в миру Василь Єфімович Конопльов) народився в 1858 році на Юго-Кнауфському заводі Осинського повіту Пермської губернії в селянській родині старообрядців-беспоповців. З юних років він шукав істину і, вивчаючи Святе Письмо, прийшов до усвідомлення необхідності священства для спасіння. У 90-х роках XIX століття, після довгих пошуків, він приєднався до Православної Церкви через таїнство миропомазання, разом з ним до Церкви приєдналися його батько і брати, всього девятнадцять осіб. У листопаді 1893 року він був пострижений у рясофор і оселився на Білій Горі, де почав збирати бажаючих до монашого життя. 1 лютого 1894 року він прийняв постриг з ім'ям Варлаам і був рукоположений в ієродиякона, а 22 лютого — в ієромонаха. Отець Варлаам став управляючим новоствореного монастиря, відновив православне уставне богослужіння і приділяв увагу проповіді. У 1913 році про нього писали як про мудрого і досвідченого керівника, до якого зверталися люди в важкі часи. Його келія стала місцем втіхи для страждаючих. У червні 1917 року відбулося освячення Белогорського собору, на яке прибули численні паломники. Однак у серпні 1918 року монастир був захоплений більшовиками, і отець Варлаам був арештований і розстріляний 12 (25) серпня. Мученицьку кончину прийняли і багато монахів обителі. Імена мучеників були приховані властями, але в 1998 році вони були прославлені як місцевошановані святі Пермської єпархії і причислені до лику святих Новомучеників і Исповідників Російських в серпні 2000 року для загальноцерковного почитання.