Василій Александрін

Василь Афанасійович Олександрин народився 8 лютого 1872 року в селі Вертелім Інсарського району Пензенської губернії. До революції він мав велике, заможне господарство і користувався повагою односельців. У 1918 році його обрали псаломщиком у храмі рідного села. У 1929 році його розкуркулили і виселили, але він повернувся в 1932 році, відновлений у правах. У 1934 році влада вирішила віддати церковну будівлю під кузню МТС, але Василь Афанасійович став твердим захисником збереження церкви. Після арешту і тимчасового утримання під вартою він продовжував виконувати свої обов'язки в церкві і був запрошений брати участь у службах у сусідньому селі. 17 жовтня 1937 року Василь Афанасійович був знову арештований і звинувачений у 'контрреволюційній діяльності'. Під час обшуку були знайдені релігійні книги та хрест. Він не приховував своїх переконань і в грудні 1937 року був засуджений до 10 років таборів. З лютого 1938 року він відбував покарання в Унженському виправно-трудовому таборі, де помер 26 серпня 1942 року від важких умов утримання. Мученик Василь був прославлений Архієрейським ювілейним Собором РПЦ у 2000 році.