Василій Амасійський, єпископ

Священномученик Василій, єпископ Амасійський, жив на початку IV століття в понтійському місті Амасії. Він підтримував і втішав християн, які страждали від гонінь язичників. Після загибелі римського царя Максенція, який був убитий силою Хреста Господнього, гоніння на християн продовжувалися з боку імператора Максиміна. Благовірний цар Костянтин послав проти нього Лікінія, який, віруючи в Христа, переміг Максиміна. Лікіній лицемірно підписав його «Указ про віротерпимість» (313), який дозволяв вільне сповідання християнства, але в душі ненавидів християн і продовжував їх переслідувати, повернувшись до язичництва. Лікіній запалав пристрастю до служниці своєї дружини Констанції, праведної діви Глафіри. Свята діва розповіла про це цариці і просила захисту. Переодягнувши праведну Глафіру в чоловіче вбрання і забезпечивши грошима, цариця Констанція вислала її з міста в супроводі відданих слуг. Глафіра, будучи цнотливою, була врятована і відправлена до Вірменії. У місті Амасії вона зустріла святого єпископа Василія, який побудував храм і прийняв її з радістю. Однак, незабаром лист Глафіри до цариці потрапив до Лікінія, який у люті наказав заарештувати єпископа і Глафіру. Глафіра померла до того, як наказ дійшов до правителя, а єпископ Василій був ув'язнений. Він передбачив свою мученицьку смерть і закликав своїх дияконів залишатися вірними. На допиті Василій відмовився принести жертви ідолам, за що був засуджений до смерті. Він з радістю прийняв муки, молячись про спасіння християн. Після його страти, тіло святого було викинуто в море, але пізніше було чудесним чином знайдено і поховано з почестями в Амасії. Після його смерті Костянтин, дізнавшись про жорстокість Лікінія, переміг його, і схід був звільнений від гонінь. Слава Отця, і Сина, і Святого Духа поширювалася по всьому всесвіту.