Василій Мирожин, пресвітер

Священномученик Василій Іванович Мирожин народився в 1865 році в селі Горяйново Рязанської губернії в родині псаломщика. Закінчив Рязанську духовну семінарію і служив чиновником в акцизному відомстві. Після революції, коли почалися гоніння на Церкву, Василій Іванович вирішив прийняти священицький сан і присвятити своє життя Богу і проповіді Євангелія. Служив у Благовіщенській церкві міста Зарайська Московської області. За ревне служіння був возведений у сан протоієрея. Отець Василій на кожній службі виголошував проповіді, наставляючи людей у вірі і благочесті, що при арешті було поставлено йому в провину. У 1937 році влада вирішила закрити церкву і передати її будівлю під клуб нібито на прохання робітників і службовців фабрики, що знаходилася поруч з церквою. Але отець Василій і парафіяни встали на захист храму, вирішивши боротися за справу Божу до кінця. 5 вересня 1937 року отець Василій був заарештований за ведення антирадянської роботи і ув'язнений в Таганській в'язниці. Через 2 місяці йому був оголошений вирок — 10 років ув'язнення у виправно-трудовому таборі на Далекому Сході. Не витримавши нелюдських умов утримання в таборі, протоієрей Василій Мирожин помер 20 грудня 1941 року в Маріїнському пересильному пункті Кемеровської області і був похований в безіменній могилі. Зарахований до лику святих новомучеників і сповідників Російських 12 жовтня 2007 року визначенням Священного Синоду Російської Православної Церкви.