Василій Никитський, пресвітер

Священномученик Василій народився 3 січня 1889 року в селі Олександрівському Волоколамського повіту Московської губернії в родині псаломщика Петра Никитського та його дружини Катерини. У 1905 році батько зник, залишивши сім'ю на утриманні матері та старшого брата. Катерина, будучи глибоко віруючою, виховувала дітей у дусі віри. У 1913 році священо-мученик Василій закінчив Віфанську Духовну семінарію і став вчителем у школі при Павлово-Посадській фабриці. Одружився з Катериною Нечаєвою, у них народилося троє дітей. У грудні 1915 року був висвячений на священика до храму Різдва Богородиці в селі Поріччя. У 1920 році був мобілізований до тилового ополчення, але незабаром повернувся до служіння. Користувався великим авторитетом серед парафіян, допомагав нужденним. У 1929 році влада спробувала закрити храм, але він чинив опір цьому. 4 вересня 1929 року був заарештований і ув'язнений в Бутирській в'язниці. На допитах стверджував, що не вів антирадянської агітації. Після слідства був засуджений на три роки заслання в Північний край. Повернувшись, продовжив служіння, але незабаром був переведений в інші храми. У 1938 році, в умовах гонінь на Церкву, був знову заарештований за звинуваченням в антирадянській пропаганді. 4 березня 1938 року трійка НКВС засудила його до розстрілу. Він був розстріляний 14 березня 1938 року і похований в безіменній могилі на полігоні Бутово під Москвою.