Василь
(Преображенський) ісп., єпископ, Кінешемський
Піднесіть святому образу прикрасу на знак подяки за чудо або сповнення молитви.
Будьте першим, хто запалить свічку перед цим святим образом.
Священномученик Василій народився 23 січня 1876 року в селі Крутець Дикушинської волості Пошехонського повіту Ярославської губернії в сім’ї псаломщика Костянтина Преображенського. Освіту Василій здобув у духовному училищі; у 1916 році був призваний до армії, де служив писарем до 1917 року. У роки гонінь на Руську Православну Церкву Василій виявив бажання стати священиком – був висвячений і служив у Ніколо-Різдвяному храмі в селі Верхів'я на Півдні Єрмаковського району Ярославської області. У 1937 році храм було закрито, і священик переїхав у село Покров-Рогулі Приухринської сільради; оселившись у домі церковної старости, він хрестив, сповідав і відспівував на дому. 28 грудня 1937 року отця Василія було заарештовано й звинувачено у зриві зборів, присвячених виборам до Верховної Ради СРСР, у наклепі на політику радянського уряду та антирадянській агітації. Шістдесятидворічний священик був на той час настільки виснажений гоніннями попередніх років, що тюремні лікарі були змушені засвідчити його фізичну неміч і зробити висновок, що він «важку фізичну працю виконувати не може».
– Матеріалами слідства ви викриті у проведенні активної контрреволюційної агітації, слідство вимагає дати... свідчення, – заявив слідчий отцеві Василію.
– Контрреволюційної агітації я не вів, – відповів священик.
– У серпні 1937 року ви у Башкирової охрестили дитину у віці чотирьох місяців і тут же вели антирадянську агітацію. Що ви скажете з цього приводу?
– Так, у Башкирової дитину я охрестив, але антирадянської агітації не вів.
– Вам зачитуються свідчення Башкирової, що викривають вас у контрреволюційній агітації... Слідство вимагає розповісти про проведену вами контрреволюційну агітацію.
– Я це заперечую, оскільки ніякої контрреволюційної агітації не вів.
– Ви збирали церковну двадцятку, обходили доми членів двадцятки, запрошуючи їх на збори, і тим самим намагалися зірвати передвиборчі збори виборців. Чи так це?
– Церковну двадцятку я не збирав, доми членів двадцятки не обходив і на збори не запрошував. Передвиборчі збори зірвати не намагався.
– Ви звершували на території Приухринської, Холмовської та Якунинської сільрад без жодних дозволів різні релігійні обряди, хрещення дітей різного віку та сповіді, за що брали гроші. Визнаєте в цьому себе винним?
– Це я визнаю. На території зазначених сільрад без жодного дозволу звершував хрещення дітей різного віку та інші релігійні обряди.
26 квітня 1938 року суд зібрався на засідання, куди під конвоєм було доставлено священика, але його було відкладено, оскільки «через розлив річок та розбирання мостів» не з’явилися свідки. Наступне засідання відбулося 15 травня 1938 року. Але й цього разу свідки не з’явилися у повному складі, дехто з них був хворий, а один виїхав невідомо куди. Наступне засідання суду відбулося 16 червня 1938 року. На суді отець Василій знову відкинув висунуті йому обвинувачення у контрреволюційній діяльності, погодившись лише з тим, що він справді звершував релігійні обряди й хрестив на прохання батьків двох немовлят – одного трьох місяців, а іншого дев’яти. Того ж дня Спеціальна Колегія Ярославського обласного суду засудила його до десяти років ув’язнення у виправно-трудовому таборі. Священик Василій Преображенський помер 14 червня 1940 року в Ярославській виправно-трудовій колонії № 3 і був похований у безіменній могилі.