Віктор (Островидов), єпископ Глазовський

Священномученик Віктор, єпископ Глазовський, вікарій Вятської єпархії, народився 20 травня 1875 року в селі Золоте Саратовської губернії. Після закінчення духовного училища та семінарії прийняв чернецтво з ім'ям Віктор. У 1903 році став настоятелем Троїцького собору в Хвалинську, а згодом ієромонахом Єрусалимської духовної місії. У 1920 році був хіротонізований на єпископа Уржумського. За протидію оновленству був заарештований і висланий в Наримський край, але незабаром звільнений. У 1924 році призначений єпископом Глазовським. У 1927 році, глибоко обурений Декларацією митрополита Сергія, відмовився її оголошувати і закликав до покаяння. У відповідь на це був заборонений у священнослужінні, але не визнав це рішення. У 1928 році був заарештований і засуджений до трьох років таборів, де брав участь у таємних богослужіннях і хіротоніях. У 1930 році висланий у село Усть-Цильму, де продовжував служити і допомагати місцевим жителям. Помер 19 квітня 1934 року від запалення легень. Його мощі були знайдені нетлінними 18 червня 1997 року. 2 грудня 1997 року мощі перенесені до храму святого Олександра Невського у Вятці, де перебувають і понині, випромінюючи благоухання і даруючи зцілення. Причислений до лику святих Новомучеників і Исповідників Російських у серпні 2000 року.