Вікторин Добронравов, пресвітер

Протоієрей Вікторін Добронравов народився 1889 року в Кишиневі в родині священика. У 1914 році закінчив Петроградський політехнічний інститут, і в тому ж році таємно виїхав до Москви, щоб стати ченцем, але отримав благословення не на чернецтво, а на священство. Наприкінці 1914 року його висвятили на диякона у Спасо-Колтовській церкві в Петрограді, а через рік — на священика в тому ж храмі. У 1918 році деякий час він провів у ув’язненні. З 1919 року отець Вікторін був возведений у сан протоієрея і став настоятелем домашньої церкви свт. Миколая Чудотворця в будинку для літніх артистів на Петровському острові в Петрограді. Отець Вікторін був одним із найвідоміших духівників у єпархії. Його владне пастирське слово та особлива духовна сила приваблювали у важкі роки гонінь тих православних християн, які шукали справжнього спасіння у Христі. Кожної п’ятниці батюшка служив акафіст перед особливо шанованою ним іконою Божої Матері — Державною. У 1930 році отця Вікторіна заарештували й ув’язнили в Арсенальній в’язниці. Його засудили до 10 років виправно-трудового табору. До відправлення на будівництво Біломорканалу священик півтора року просидів в одиночній камері. 6 років він провів у Белбалті, потім був переведений до Сиблага, звідки був достроково звільнений. До Ленінграда отець Вікторін не повернувся, він поїхав до Новгородської області, влаштувався на роботу в дитячий будинок помічником лікаря. Служив таємно. У 1937 році його заарештували, під час обшуку в його кишені знайшли Євангеліє, що посилило його провину. Трійка при НКВС по Ленінградській області винесла вирок про розстріл. Священномученик Вікторін Добронравов був розстріляний 28 грудня 1937 року у в'язниці міста Боровичі.