Володимир Фокін, пресвітер

Священномученик Володимир Анісімович Фокін народився в 1875 році в місті Ачинську в родині міщан. З 1894 року виконував обов'язки псаломщика, в 1903 році висвячений у диякона Троїцької церкви села Солгон Ачинського повіту, одночасно викладав у церковно-парафіяльній школі. У березні 1909 року отець Володимир був призначений настоятелем храму в селі Ново-Єловське Ачинського повіту і висвячений у сан ієрея. Викладав в однокласному Ново-Єловському училищі Закон Божий. Був пастирем добрим і ревним, дуже шанованим парафіянами. У 1914 році на своїй парафії організував Товариство тверезості, писав вірші, які публікувалися. 24 січня 1919 року отець Володимир вирушив в одне з сіл своєї парафії, Лодочну, для розслідування справи про розлучення. Не дійшовши до села, батюшка був захоплений загоном червоноармійців і розстріляний. Наступного дня тіло батюшки було виявлено закопаним у снігу з трьома багнетними і вогнепальними ранами. Вночі тіло вивезли до Ачинська, який був зайнятий Білою армією, відспівали і поховали на міському кладовищі поруч з Казанським храмом. У похованні брало участь багато духовенства і майже все населення міста. Прилучений до лику святих новомучеників і сповідників Російських в серпні 2000 року на Архієрейському Соборі Російської Православної Церкви. Дні пам'яті: 24 січня (11 січня за ст. ст.), в Соборі святих Красноярської митрополії і в Соборі новомучеників і сповідників Церкви Російської.