Володимир Моринський, пресвітер

Народився 24 червня 1883 року в Санкт-Петербурзі. Батько був співаком у церковних хорах. Рано осиротів, виховувався в патронатному церковному хорі. У 1903 році переїхав до Москви, співаючи в церквах. У 1912 році став учителем співу в Клину, а потім у селі Спас-Квашонках. У 1916 році був призваний до армії, служив у 238-му запасному стрілецькому полку. У 1917 році повернувся до Москви і продовжив викладати. З 1924 року працював у радянських установах, готуючись до прийняття священного сану. У 1934 році рукоположений у диякона, а потім у священника до храму мучеників Адріана і Наталії в Лосиноостровську. Служив з усердям, став відомий як молитвеник і подвижник. 1 квітня 1935 року арештований, обвинувачений в антирадянській агітації. 8 червня засуджений до 3 років ІТЛ, відбував термін у Карагандинському таборі, працював завідувачем фуражним складом. 1 вересня 1937 року знову арештований, обвинувачений у контрреволюційній діяльності. Розстріляний 15 вересня 1937 року. Прославлений Архієрейським ювілейним Собором РПЦ у 2000 році.