Володимир Пищулін, пресвітер

Священномученик Володимир народився 6 червня 1889 року в місті Кострома. Закінчивши гімназію, він вступив на юридичний факультет, але перевівся на історико-філологічний факультет Санкт-Петербурзького університету. Після лютневої революції 1917 року став секретарем Вітебського відділення кадетської партії. 24 грудня 1919 року був рукоположений у диякона, а 1 січня 1920 року — у священика. Служив у Миколаївському храмі, а потім у Казанському соборі та в храмі святих праведних Захарії та Єлизавети. У 1921 році став членом філософського товариства та асистентом кафедри християнської педагогіки. У 1922 році був заарештований у справі про опір вилученню церковних цінностей, але незабаром був звільнений. 5 вересня 1922 року знову був заарештований і засуджений до трьох років заслання в Оренбург. Повернувшись до Петрограда, 9 грудня 1924 року був пострижений у монашество і возведений у сан архімандрита. 8 березня 1925 року був хіротонізований у єпископа Охтенського, але від призначення єпископом Псковським відмовився. 14 серпня 1926 року приніс покаяння і був прийнятий у спілкування з Православною Церквою. 6 квітня 1928 року був заарештований за обвинуваченням у перебуванні в нелегальній релігійній групі. 10 грудня 1937 року трійка НКВД засудила його до розстрілу. Священик Володимир Піщулін був розстріляний 10 лютого 1938 року і похований у невідомій спільній могилі під Симферополем.