Володимир (Волков), архімандрит

Преподобний мученик Володимир народився 21 квітня 1878 року в селі Малі Палатки Гжатського повіту Смоленської губернії в сім’ї сім’ї селянина Ніла Волкова і при хрещенні отримав ім’я Георгій. Освіту він здобув вдома. У 1899 ро­ці Ге­ор­гій був при­званий до ар­мії і про­слу­жив у ній до 1905 року. Як освічена людина, він служив на посаді старшого писаря у військового начальника міста Гжатська. У цей час він остаточно вирішив покинути світ і в 1906 році вступив послушником до пустелі Паракліт при Троїцькій -Сергієвої Лаври. 15 липня 1909 року Георгій Нілович був пострижений у чернецтво з ім’ям Володимир. У пустелі він проходив послушання хлібника, синодичного та писаря. У 1912 році ченця Володимира перевели до Троїце-Сергієвої Лаври й призначили наглядачем друкарні. 19 березня 1915 року його висвятили на ієродиякона. Після закриття Лаври ієродиякон Володимир служив у храмі великомученика Димитрія Солунського в селі Шиманово Можайського ського району Московської області. У 1930 році ієродиякон Володимир був висвячений на ієромонаха і, на прохання парафіян, призначений служити у Спаській церкві в селі І славського Звенигородського району Московської області. У 1931 році його було возведено в сан ігумена, а в 1932-му — у сан архімандрита. У 1936 році йому було надано благословення служити Божественну літургію з відкритими царськими вратами до Херувимської пісні ні. З 1931 року, продовжуючи служити в храмі, отець Володимир виконував обов’язки бухгалтера в редакції журналу Московської Патріархії. У 1935 році журнал було закрито, і отець Володимир залишився при Патріархії продавцем, відповідальним за продаж церковних предметів, і пропрацював тут ще рік. 21 лютого 1938 року архієпископ Сергій (Воскресенський), вікарій Московської єпархії, запропонував архімандриту Володимиру стати духівником митрополита Сергія (Страгородського) і своїм, але це не здійснилося — 27 лютого 1938 року архімандрит Володимир був заарештований і ув’язнений у можайській в’язниці. 7 березня 1938 року «трійка» НКВС засудила його до розстрілу, і його перевели до Таганської в’язниці в Москві. Архімандрит Володимир (Волков) був розстріляний 25 березня 1938 року і похований у безіменній загальній могилі на полігоні Бутово під Москвою.